Українці мають право не толерувати російську мову

24.02.2022 5:00 я запам'ятаю на все життя.
Такого страху ніколи не було і не буде.

Я не можу нікому відповісти.
Подруги з росії пишуть: "мы не знаем, что сказать". Ну а від мене що хочете почути? Мені також немає чого сказати.

Стала писати паперовий щоденник. "Час війни". Бачила такі у музеї жертв голокосту в Берліні. Ах, ну як можно було уявити, що я сама можу такий писати.

Хочу додому. Києву мій, як я хочу до тебе.

Я вдома! У Києві!
Заїжджала у місто через Ірпінь. Який же це пиздець… Навіть коли побачила своїми очима - все одно не можу повірити, що це дійсно сталося.

Поки дуже багато з'явилося роботи, тому не було часу поїхати гуляти Києвом. Але попереду вихідні. Хочу до Дніпра!

із неймовірного - списалася за всі ці 26 неймовірно довгих днів з усіма своїми колишніми.
і друзями, з якими не спілкувалась роками.

бо війна - це не про гордість, а про турботу і близьких людей. навіть тих, хто колись таким був. це перевірка на людяність та непоганий ідентифікатор того, ким люди є насправді.

рада була дізнатися, що всі у відностній безпеці, цілі та здорові.
рада, що в моєму оточенні тільки щирі та добрі люди.
нехай вас Бог береже.

а ви теж поступово починаєте вже думати українською навіть коли до цього так ніколи не робили?

іноді мені здається, що моя голова скоро лусне.
я не знаю, якого рівня має бути самодисципліна та контроль, щоб втримати думки та емоції. щоб не зійти з розуму. щоб розкладати по поличках усе, що зараз відбувається, та хоч якось розвантажити нервову систему.
руйнування.
смерті.
мародери та гвалтівники.
крадії.
неначе все найгірше вилізло із пекла і просто висипалося на мою країну.

безкінечні емоції та почуття.
вони переповнюють. вони виливаються назовні моїми сльозами. невичерпні ріки моїх сліз. як же їх багато і як вони набридли.

хочу, щоб хтось мене обійняв.
хочу, щоб ти був поряд.
тобі завжди вдається вгамувати той безлад в моїй голові.
чи може то я просто вигадую?
можливо й так. але думаю з тобою усе одно було б легше, ніж без тебе.
коли вже ти будеш поряд?

коли повертається світ спиною
і знов поміж нами відстань і стіни
говори зі мною
говори зі мною
хай навіть слова ці нічого не змінять

і коли вже довкола пахне війною
і вже розгораються перші битви
говори зі мною
говори зі мною
бо словом також можна любити

я одне лиш знаю і одне засвоїв
і прошу тебе тихо незграбно несміло:
говори зі мною
говори зі мною
і нехай твоє слово станеться тілом